Магія Закарпаття.

Напевно, таке траплялося в житті у кожного з нас: дні починали втрачати колір та смак, години зливатись у сіру безлику масу, не радували сонячні світанки та хотілось лише одного — безмежного спокою.
Фото ЗакарпаттяАле знаєте, є цілющий засіб від цього жахливого стану – вокзал. Так-так, звичайна будівля радянської побудови, як у моєму рідному Миколаєві, саме вона може стати справжнім спасінням.


Подорож до Закарпаття задумувалась, перш за все, як втеча від себе, зайвих думок та сірих буднів. Починалось все досить прозаїчно: потяг… години дороги… стукіт коліс… зміна пейзажів за вікном… Вечір. Ніч. Ранок.

А потім почалися дива.

Ніколи не забуду те враження, коли я вперше побачила гори!!!

Фото Закарпаття
Просто перехопило дихання від захоплення. Для мене, дівчини з півдня України, де трава вигорає на сонці ще в травні, величні силуети гір на горизонті та смарагдове море зелені стали незабутнім привітанням Закарпаття! І ця вся краса поруч, до неї можна доторкнутись рукою!

Моя казка розпочалася зі Сваляви – маленького містечка, яке гостинно (жителі Закарпаття надзвичайно щедрі та привітні) приймає людей, що вирішили поправити своє здоров’я на цілющих водах Закарпаття. Якщо Ви не бачили славнозвісну «Квітку Полонини», втратили майже півжиття, це «шматочок» старої доброї Англії в 5 км від Сваляви. Спокій, затишок…і повітря сповнене свободою.

У кожного з нас своя свобода і свій тягар за плечима, що її обмежує. Але не знищує. На Закарпатті відчуваєш себе феніксом, вогнем у серці загораються нові сили, а в попелі згорають найтяжчі думки.

У мене було 4 дні, 4 казкових місцинки.

Свалява причарувала кришталевою чистотою гірських річечок — справжній шедевр природи з води та каміння!
Фото ЗакарпаттяСиневир у своїй величі ніби зійшов з картини художника, це озеро надихає на життя.

Мукачеве манило своїм замком «Паланок». Його видно ледве не з кожної частини міста.

Ужгород запам’ятався найдовшою в Європі прекрасною липовою алеєю та смачною українсько-угорською кухнею на головній вулиці міста.

Не вистачить слів, щоб описати всі ці емоції, враження, кольори, смаки та аромати, які демонструвало мені Закарпаття, це потрібно тільки бачити.
Одне можу запевнити точно, якщо вже приїжджаєш до цієї місцини, то якимось дійсно магічним чином все починає складатись як треба: і білети знаходяться, і нічліг влаштовується, і екскурсії відбуваються, і добрі люди весь час на шляху трапляються. Я закохалась у Закарпаття, а воно відповіло мені взаємністю.


Я – дівчина 23 з хвостиком років, працюю в державній установі, з понеділка по п’ятницю вдягаю плаття та каблуки, роблю зачіску…і потихеньку гублю себе у прірві сірих одноманітних буднів. Але настають вихідні, свята, відпустка, радісно наповнюється рюкзак за плечима і дні починають сяяти новими фарбами, особливо на Закарпатті.
Фото ЗакарпаттяЗнаєте, у мене є свій рецепт щастя, який діє безвідмовно: «Тільки коли подорожуєш, справді відчуваєш, що живеш!».

Ніка Бунзяк, місто Миколаїв, Україна.

Вам это может быть интересно!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*